Життя кожного з нас наповнене постійними змінами і різними випробуваннями. Часто до всіх змін, які спричиняє хвороба, звикнути відразу неможливо.
Щоб пройти важкі періоди життя з повним розумінням власних почуттів, реакцій та переживань – важливо пройти стадії горювання за втратами через хворобу.
Заперечення: «Це, напевно, помилка», «Такого не буває!», «Не зі мною!», «Аналізи в поліклініці переплутали», «Це просто наслідки перевтоми, треба як слід відпочити, і все буде добре».
Перші години, дні і навіть тижні просто не хочеться приймати те, що трапилося. Це стрес, шок і це - такий тимчасовий захист.
Важливо не тікати від проблеми, а говорити про те, що хвилює з рідними чи друзями, шукати і приймати підтримку. Знайти час для своїх переживань, саме зараз можна зібрати багато корисної інформації про свою хворобу від лікарів, із досвіду інших і ваші уявлення можуть змінитися.
Гнів: «Чому я? Це несправедливо! За що?», «Ні! Я не можу це прийняти!», «Я ж вів/вела здоровий спосіб життя».
Коли відбувається усвідомлення того, що зміни реальні і вже нічого не змінити, заперечення часто переходить в злість. Так, ми схильні злитися на себе, на лікарів, відчувати біль і шукати винних в тому, що з нами трапилось.
А чому б не перенаправити кудись цю злість? Куди? А на саму хворобу та етапи лікування, планувати дії, спрямовані на повернення здоров’я. При цьому слідкувати, щоб не перестаратися, не «перегоріти» і не втратити мотивацію, яка потрібна буде ще протягом тривалого часу.
Торги: «Я прийматиму ліки, кину палити, і все пройде», «Я все зроблю, почекай поки! Ще кілька років»
Це спроба відкласти неминуче, дати обіцянки або укласти якісь угоди з Богом, собою, іншими людьми, з близькими, торгуватися, аби віддалити небажані зміни. Така характерна поведінка людей, які переживають хворобливі зміни.
Варто зрозуміти, що будь-які захворювання – це нормальні і постійні супутники людей, це не покарання за гріхи і не завжди наша провина, а це теж частина нашого життя.
Відчай або Депресія: «Я такий нещасний(на), хіба мене може ще щось турбувати?»; «До чого ці спроби?»
Було і заперечення, і торги, але нічого не працює. З’являється відчай, через діагноз, лікування і його побічні дії, стан пригніченості, байдужості, смутку, страху, апатії... і депресія. Може здаватися, що все марно, що це найнижча точка в житті, з якої немає ніякого виходу.
Допоможе «не застрягати» у депресивних думках планування різноманітних занять на кожен день. Тут особливо важлива підтримка інших людей, які не бажають вас утішати або опікувати, а розуміють важливість простої присутності поруч, яка дає зрозуміти, що ваші стосунки не змінилися.
Якщо депресія занадто прогресує, необхідно звернутися до психіатра та/або психотерапевта – правильно підібраний метод лікування та психотерапії допоможе впоратися з цим.
Прийняття: «Все буде добре.»; «Я не можу перемогти це саме зараз, але я можу добре підготуватися до цього»
З’являється розуміння того, що захворювання зараз нікуди ще не зникне, адже воно потребує тривалої терапії. Усвідомлення того, що життя не зупинилося, а змінилось. На стадії прийняття важливо не просто вчиться жити в нових умовах зі своїм діагнозом, а й заново переглянути своє життя, знайти нові пріоритети, нові інтереси, мотивуючи тим самим інших, хто опинився в важкій ситуації.
І саме час поступово переключатися із внутрішніх переживань у контакт із зовнішнім світом. Усвідомлюючи той факт, що ці реакції, почуття і переживання нормальні і не є ознаками слабкості.